Як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або неможливо самостійно подбати про себе?

Чи є шанси у сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає.

Заходи, до яких в цей День закликає всі країни Генеральна Асамблея ООН , повинні бути спрямовані на інтеграцію людей з інвалідністю в наше суспільство.

Це не складно. Це не варто відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість.

Сьогодні таких людей сотні, тисячі… 

Вони не вимагають до себе жалю, тому що давно усвідомили, що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються ,як можуть ,зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне – можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам.

Ми всі рівні! Ми всі різні! Але ми повинні бути разом!!!

Як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або неможливо самостійно подбати про себе?

Чи є шанси у сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає.

Заходи, до яких в цей День закликає всі країни Генеральна Асамблея ООН , повинні бути спрямовані на інтеграцію людей з інвалідністю в наше суспільство.

Це не складно. Це не варто відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість.

Сьогодні таких людей сотні, тисячі… 

Вони не вимагають до себе жалю, тому що давно усвідомили, що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються ,як можуть ,зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне – можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам.

Ми всі рівні! Ми всі різні! Але ми повинні бути разом!!!