Література крізь «гендерні окуляри»
Класика може звучати по-новому!
Література – це ідеальний майданчик для аналізу соціальних ролей та стратегій поведінки. Тому на заняттях української та зарубіжної літератури не просто читаємо тексти, але й аналізуємо їх критично: шукаємо сильних героїнь (від Мавки Лесі Українки до «Царівни» Ольги Кобилянської) – досліджуємо шлях жінки до самореалізації та незалежності.
Маємо глибоке переконання, що твори Ольги Кобилянської, як-от: “Valse mélancolique”, “Людина” – це база для розмови про емансипацію та право жінки на самореалізацію поза шлюбом.
Деконструюємо міфи: обговорюємо, як змінювалися чоловічі та жіночі ролі в українській культурі протягом століть. Пишемо власні історії: створюємо есе про сучасних захисниць, волонтерок та лідерок, які сьогодні творять нову історію України.
Чому про це важливо говорити? Стратегія впровадження гендерної рівності у фаховому коледжі базується на діалозі, а не на нав’язуванні.
Сьогодні виховуємо покоління, яке цінує людину за її здібності та вчинки, а не за гендерними ознаками.
