Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 01 листопада 2005 року. Її співавторами виступили 100 держав. Україна приєдналася до Резолюції у 2012 році.

Дата 27 січня обрана невипадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті «Аушвіц-Біркенау».

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність. Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місцями найбільших масових страт євреїв в Україні стали:

• Бабин Яр (Київ) – більше 100 000;
• Богданівка Одеської області – понад 40 000;
• Дрогобицький Яр (Харків) — близько 20 000;
• Кам’янець-Подільський – 23 600;
• Дальник Одеської області – близько 18 000;
• урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Українці завжди пам’ятатимуть найстрашніший злочин нацизму, згадуючи Освенцим, Варшавське гетто, Бабин Яр та інші місця загибелі жертв Голокосту.