День пам’яті жертв політичних репресій
Сьогодні ми згадуємо злочини радянського тоталітарного режиму та сучасної російської агресії, також репресії, депортації та викрадання людей.
Ми є нащадками тих, хто вижив, щоб розповісти правду людству.
Справедливість і покарання мають настати для усіх авторів і виконавців злочинів як тогочасних, так і нинішніх. Доведено, що непокаране зло завжди повертається, а дегероїзація радянських катів є складовою безпеки. Відкриті архіви – це наша зброя проти пропаганди та брехні. Злочинці минулого мають бути засуджені історією, сучасні – міжнародним трибуналом.
Пам’ять про катівні НКВС дає силу боротися з їхніми спадкоємцями сьогодні, а вшановуючи співвітчизників, які не зламалися в ГУЛАГу, ми отримуємо наснагу вистояти зараз.
Ми згадуємо тих, кого забирали «чорні воронки» посеред ночі, тих, хто загинув від виснаження в таборах, тих, чиї імена намагалися стерти з історії, засипаючи вапном у безіменних ровах Биківні, Дем’янового Лазу та тисяч інших місць масових страт по всій Україні. Ми ніколи не дозволимо страху панувати в наших життях.
Події Війни за Незалежність України, що триває, переконливо демонструють, що комуністичні репресії ХХ століття – це незавершена історія нашої сьогоднішньої боротьби проти послідовників «червоного терору».
Наш незламний спротив – від «Розстріляного відродження» до сучасних героїв – цементує ще одну непохитну істину: Український дух неможливо розстріляти. Це – дух Свободи, яка є для нас найвищою цінністю. Ми обираємо незалежну державу, бо знаємо, що політичні репресії, голодомори, депортації – це ціна, яку наш народ платив за свою бездержавність.
Сьогодні ми маємо свою державу, свою армію та незламну волю. Слава Україні! Героям Слава!
Ми вшановуємо пам’ять українських воїнів та цивільних осіб, загиблих унаслідок агресивної війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, запаленням свічок та хвилиною мовчання.